1. Словник української мови в 11 томах

тропак

ТРОПА́К, а́, ч. Український народний танець, за характером виконання близький до гопака.

— Постав мені закаблучки з високого лубка, Щоб я браво танцювала тропака (Чуб., V, 1874, 105);

Одяглась [Орися], як на свято, і почала танцювати перед своїм чоловіком. Він так втішився, так звеселів, що зразу скочив з печі і, здоровий, пішов тропака посеред хати (Казки Буковини.., 1968, 121);

// Музика до цього танцю.

Настя сіла за фортеп’ян і, поглядаючи на убрання, переграла.. чотири польки та.. тропака (Н.-Лев., III, 1956, 244).

Вибива́ти (би́ти, сади́ти, утина́ти і т. ін.) тропака́ — танцювати тропака завзято, з запалом.

Козацтво, ударивши лихом об землю, садило гайдука і вибивало тропака (Стор., І, 1957, 398);

Уда́рити (утну́ти т. ін.) тропака́ — почати танцювати тропака завзято, з запалом.

Іде [Матвій] й співає, а де калюжа, тут і вдарить тропака (Кв.-Осн., II, 1956, 14).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тропак — тропа́к іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. тропак — = трепак (від давньоруського тропати — тупотіти ногами) — старовинний руський танець. Музичний розмір 2/4. Темп жвавий, веселий, завзятий. Словник-довідник музичних термінів
  3. тропак — ТРОПА́К, а́, ч. Український народний танець, за характером виконання близький до гопака. – Постав мені закаблучки з високого лубка, Щоб я браво танцювала тропака (П. Чубинський); Одяглась [Орися], як на свято, і почала танцювати перед своїм чоловіком. Словник української мови у 20 томах
  4. тропак — -а, ч. Український народний танець, за характером виконання близький до гопака. || Музика до цього танцю. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тропак — ТРОПА́К (народний танець, за характером виконання близький до гопака), ГОЦА́К розм., ДРОПА́К діал. — Постав мені закаблучки з високого лубка, Щоб я браво танцювала тропака (П. Чубинський); Усі чоботи свої пробив (Масляк), вибиваючи гоцака (Г. Словник синонімів української мови
  6. тропак — Тропа́к, -ка́; -паки́, -кі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. тропак — Тропак, -ка м. Трепакъ, названіе танца. Єще вдару тропака, бо в мене натура така. Стор. МПр. 52. Словник української мови Грінченка