троха
ТРО́ХА, присл., діал. Трохи.
Вона обернулася і, взявши за плече Петруся, що тулився до неї, посунула, його трохи наперед себе (Фр., IV, 1950, 39);
Волоські Стебни [село] були троха ніби світліші — бо вони до сонця більше (Хотк., II, 1966, 108);
На підмогу до нас Ви забились, панове, неблизько. Бійка буде лиха; Відпочиньте ж троха (Граб., І, 1959, 297);
Кажуть, що колись-то колись, за царя Гороха, як людей було троха,.. блукав наш предкопращур [предок] козак Савлук по горах (Вовчок, VI, 1956, 219).
ТРОХА́: Троха́ лиш (лише́нь); Трохи́ чи…: а) навряд.
У О́главі… Чи по знаку Кому цей О́глав білохатий? Троха лиш! Треба розказати (Шевч., II, 1963, 187);
б) ледве, ледь.
За його порядками, троха чи не процвиндрили б швидко і усії худоби (Кв.-Осн., II, 1956, 254).
Значення в інших словниках
- троха — див. мало Словник синонімів Вусика
- троха — ТРО́ХА, присл., діал. Трохи. Вона обернулася і, взявши за плече Петруся, що тулився до неї, посунула, його трохи наперед себе (І. Франко); Волоські Стебни [село] були троха ніби світліші – бо вони до сонця більше (Г. Словник української мови у 20 томах
- троха — I тр`охаприсл., діал. Трохи. II трох`а Троха лиш (лишень); Троха чи ... — а) навряд; б) ледве, ледь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- троха — Тро́ха нар. = трохи. За царя Гороха, як було людей троха. Ном. № 6854. ум. тро́шка, тро́шечка. --------------- Троха нар. Обыкновенно въ соединеніи съ лишень, чи: троха лиш, лишень, троха чи. Едва-ли, чуть-ли. У Оглаві... Словник української мови Грінченка