1. Словник української мови в 11 томах

троячка

ТРОЯ́ЧКА, и, ж., розм. Грошовий знак вартістю три карбованці.

А Петрусь такий добрий, щирий… Оце що лист од його, то все: і татусю й матусю, пришліть мені хоч троячку (Барв., Опов.., 1902, 499);

— Та гроші добре заховай. І не балуй ними Павла. Троячку на день давай і все (Кучер, Трудна любов, 1960, 418).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. троячка — троя́чка іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. троячка — ТРОЯ́ЧКА, и, ж., розм. Грошовий знак вартістю три карбованці. А Петрусь такий добрий, щирий... Оце що лист од його, то все: і татусю й матусю, пришліть мені хоч троячку (Ганна Барвінок); – Та гроші добре заховай. І не балуй ними Павла. Троячку на день давай і все (В. Кучер). Словник української мови у 20 томах
  3. троячка — -и, ж., іст., розм. Асигнація номіналом три рублі (карбованці). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. троячка — Троячка, -ки ж. Кредитный билетъ въ З рубля. Екатер. у. Пришліть мені хоч троячку. Г. Барв. 499. Словник української мови Грінченка