1. Словник української мови в 11 томах

трудовитий

ТРУДОВИ́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що працьови́тий.

— Еге, пустіть свою Настю до Гната, він чоловік тихий, трудовитий… (Коцюб., І, 1955, 51);

Василь людина наполеглива, трудовита (Коп., Лейтенанти, 1947, 82).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трудовитий — трудови́тий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. трудовитий — див. роботящий Словник синонімів Вусика
  3. трудовитий — див. трудолюбивий, роботящий Словник чужослів Павло Штепа
  4. трудовитий — ТРУДОВИ́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що працьови́тий. – Еге, пустіть свою Настю до Гната, він чоловік тихий, трудовитий... (М. Коцюбинський); Василь людина наполеглива, трудовита (О. Копиленко). Словник української мови у 20 томах
  5. трудовитий — -а, -е, рідко. Те саме, що працьовитий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. трудовитий — ПРАЦЬОВИ́ТИЙ (який сумлінно ставиться до праці, добре працює), ПРАЦЕЛЮ́БНИЙ, ТРУДОЛЮ́БНИЙ, ТРУДОЛЮБИ́ВИЙ рідше, ТРУДІВЛИ́ВИЙ розм., ТРУДОВИ́ТИЙ розм., ТРУДЯ́ЩИЙ розм., ТРУДОВИ́Й розм., РОБОТЯ́ЩИЙ розм., РОБО́ЧИЙ розм. рідше, БЕРУЧКИ́Й розм. Словник синонімів української мови
  7. трудовитий — Трудовитий, -а, -е 1) Требующій большого труда, многотрудный. Шейк. 2) Трудолюбивый. Шейк. Словник української мови Грінченка