1. Словник української мови в 11 томах

трунковий

ТРУНКО́ВИЙ, а, е. Стос. до трунку ( див. тру́нок¹).

Сліпа, нездоланна любов заарканила дівчину, як сарну, за шию і вела своєю, відомою лиш їй одній тропою, до великої перемоги, до трункового згубу (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 307).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трунковий — трунко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. трунковий — ТРУНКО́ВИЙ, а, е. Стос. до трунку (див. тру́нок¹). Сліпа, нездоланна любов заарканила дівчину, як сарну, за шию і вела своєю, відомою лиш їй одній тропою, до великої перемоги, до трункового згубу (В. Бабляк). Словник української мови у 20 томах
  3. трунковий — -а, -е. Стос. до трунку (див. трунок I). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. трунковий — Трунковий, -а, -е Относящійся къ напиткамъ. Словник української мови Грінченка