трунковий
трунко́вий
-а, -е.
Стос. до трунку (див. трунок I).
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- трунковий — трунко́вий прикметник Орфографічний словник української мови
- трунковий — ТРУНКО́ВИЙ, а, е. Стос. до трунку (див. тру́нок¹). Сліпа, нездоланна любов заарканила дівчину, як сарну, за шию і вела своєю, відомою лиш їй одній тропою, до великої перемоги, до трункового згубу (В. Бабляк). Словник української мови у 20 томах
- трунковий — ТРУНКО́ВИЙ, а, е. Стос. до трунку ( див. тру́нок¹). Сліпа, нездоланна любов заарканила дівчину, як сарну, за шию і вела своєю, відомою лиш їй одній тропою, до великої перемоги, до трункового згубу (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 307). Словник української мови в 11 томах
- трунковий — Трунковий, -а, -е Относящійся къ напиткамъ. Словник української мови Грінченка