трюхик

ТРЮХИ́К, присудк. сл., розм. Уживається за знач. трюхи́кати.

Кінь трюхик та трюхик, візок рип та рип.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трюхик — трюхи́к присудкове слово незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. трюхик — ТРЮХИ́К, пред., розм. Дія за знач. трюхи́кати. Кінь трюхик та трюхик, візок рип та рип. Словник української мови у 20 томах
  3. трюхик — присудк. сл., розм. Уживається за знач. трюхикати. Великий тлумачний словник сучасної мови