трямок

ТРЯ́МО́К, ТРА́МО́К, тря́мка́ і тра́мка́, ч., діал. Зменш. до трям, трам.

Марта дістає з трямка свиту й підстеляє свекрусі під голову (Вас., III, 1960, 77);

Онися дбайливо вичистила засік у коморі, змила підлогу, принесла з колгоспного саду кілька пучків червоної калини і розвішала під трямком (Десняк, І, 1955, 442);

Перекинуті через трамок віжки вже теліпалися серед сіней (Гр., II, 1963, 410);

На трамках стояли готові до випалювання миски, горнята, гладишки й глечики (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 327).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трямок — тря́мо́к іменник чоловічого роду сволок у хаті, бантина на горищі; взагалі колода, балка діал. Орфографічний словник української мови
  2. трямок — див. перекладина Словник синонімів Вусика
  3. трямок — ТРЯ́МО́К, ТРА́МО́К, тря́мка́ і тра́мка́, ч., діал. Зменш. до трям, трам. Марта дістає з трямка свиту й підстеляє свекрусі під голову (С. Васильченко); Онися дбайливо вичистила засік у коморі, змила підлогу, принесла з .. Словник української мови у 20 томах
  4. трямок — трамок, трямка і трамка, ч., діал. Зменш. до трям, трам. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трямок — СВО́ЛОК (балка, яка підтримує стелю в будівлях), ТРЯМ (ТРАМ) діал., ТРЯ́МО́К (ТРА́МОК) діал. Дубовий сволок прогнувся, потемнів від часу, але ще міцно тримає всю крівлю на своєму кряжистому хребті (О. Гончар); Двоє кріпильників.. Словник синонімів української мови
  6. трямок — Трямо́к, -мка́; -мки́, -мкі́в Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. трямок — Трямок, -мка м. см. трям. Словник української мови Грінченка