трям

ТРЯМ, ТРАМ, а, ч., діал.

1. Сволок у хаті або бантина на горищі, в повітці, клуні і т. ін.

Побігла [Даринка] в повітку, зняла його [півника], теж уже сонного, з тряма, зв’язала мотузком ноги, посадила на возик (Вирган, В розп. літа, 1959, 261);

Двоє кріпильників звичними рухами ставили раму, приладновували трами, густо вкриваючи дошками стелю [рудні] (Досв., Вибр., 1959, 348).

2. Взагалі колода, балка.

З подивом глядів тепер Максим, як ота незвичайна женщина [жінка].. поборювала всякі трудності утяжливої дороги, як легко пере-скакувала… величезні трами (Фр., VI, 1951, 12).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трям — трям іменник чоловічого роду сволок у хаті або бантина на горищі, в повітці, клуні; взагалі колода, балка Орфографічний словник української мови
  2. трям — див. перекладина Словник синонімів Вусика
  3. трям — ТРЯМ, ТРАМ, а, ч., діал. 1. Сволок у хаті або бантина на горищі, в повітці, клуні і т. ін. Побігла [Даринка] в повітку, зняла його [півника], теж уже сонного, з тряма, зв'язала мотузком ноги, посадила на возик (І. Словник української мови у 20 томах
  4. трям — трам, -а, ч., діал. 1》 Сволок у хаті чи бантина на горищі, в повітці, клуні і т. ін. 2》 Взагалі колода, балка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. трям — КОЛО́ДА (стовбур зрізаного дерева, очищений від гілля), КОЛО́ДКА, БЕРВЕНО́ діал., ДЕЛИ́НА діал., КЛЬОЦ діал., КО́ВБОК діал., КОВБА́Н діал., ТРАМ (ТРЯМ) діал.; БРУС, БРУСО́К, РУ́БАНКА діал. (обтесана чи обпиляна перев. чотиригранна деревина); ДУБО́К перев. Словник синонімів української мови
  6. трям — Трям, тря́ма; тря́ми, -мів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. трям — Трям, -му м. Чаще употр. въ ум. формѣ трямо́к. 1) Въ жилой комнатѣ: перекладины подъ потолкомъ. ЗОЮР. I. 79. К. ЧР. 427. Приніс чоловік гроші, двадцять п'ять рублів. Я забрала.... і так у папері на трямку й положила. Г. Барв. 267. Словник української мови Грінченка