1. Словник української мови в 11 томах

трійчатий

ТРІЙЧА́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що трійча́стий.

З трійчатими вилами на плечі.. Люда брела на колгоспний двір… (Вол., Дні.., 1958, 140);

Над майданом блідо горіли трійчаті ліхтарі (Грим., Незакінч. роман, 1962, 91).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. трійчатий — трійча́тий прикметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. трійчатий — ТРІЙЧА́ТИЙ, а, е, рідко. Те саме, що трійча́стий. З трійчатими вилами на плечі .. Люда брела на .. двір... (І. Волошин); Над майданом блідо горіли трійчаті ліхтарі (Я. Гримайло). Словник української мови у 20 томах
  3. трійчатий — -а, -е, рідко. Те саме, що трійчастий. Великий тлумачний словник сучасної мови