1. Словник української мови в 11 томах

тріпачка

ТРІПА́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Канчук, ремінний нагай.

— Що, ти ще пащеку рознімаєш? — лютився капрал, замахуючись здалека тріпачкою (Фр., І, 1955, 303);

Уздрів Яким, що зле: отець при дверях споглядав на кульку, де висіла ремінна тріпачка, котру ще з війська собі виніс (Ков., Світ.., 1960, 7).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріпачка — Тріпа́чка: — невеличкий ремінний батіг [15] — тонка тростина; ремінний нагай [I] тріпа́чка: небольшой ременный кнутъ [ІФ,1890] Словник з творів Івана Франка
  2. тріпачка — тріпа́чка іменник жіночого роду канчук, ремінний нагай розм., рідко Орфографічний словник української мови
  3. тріпачка — див. батіг Словник синонімів Вусика
  4. тріпачка — ТРІПА́ЧКА, и, ж., розм., рідко. Канчук, ремінний нагай. – Що, ти ще пащеку рознімаєш? – лютився капрал, замахуючись здалека тріпачкою (І. Франко); Уздрів Яким, що зле: отець при дверях споглядав на кульку, де висіла ремінна тріпачка, котру ще з війська собі виніс (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах
  5. тріпачка — тріпа́чка прилад для витріпування пороху, пилу (перев. для килимів)(ср, ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. тріпачка — -и, ж., розм., рідко. Канчук, ремінний нагай. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. тріпачка — КАНЧУ́К (батіг із сплетених ременів з коротким пужалном), НАГА́Й, НАГА́ЙКА, ТРІПА́ЧКА розм.; ТРІЙЧА́ТКА розм. (з трьома хвостами); ДРОТЯ́НКА (з дроту). Він оперезав коня канчуком, і кінь враз вихопився вчвал (Л. Словник синонімів української мови