тріскотіння
ТРІСКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. тріскоті́ти та звуки, утворювані цією дією.
Все навкруги було спокійне і ясне, ні гуркотняви гармат, ні тріскотіння рушниць не було чути (Вас., II, 1959, 23);
Ми — степовики. Ви бачите, як наша думка по-степовому йде. Мовчазність степу, лише тріскотіння невгамовних коників, клекіт угорі (Ю. Янов., І, 1958, 195).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тріскотіння — тріскоті́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- тріскотіння — [тр'іскоут’ін':а] -н':а Орфоепічний словник української мови
- тріскотіння — ТРІСКОТІ́ННЯ, я, с. Дія за знач. тріскоті́ти та звуки, утворювані цією дією. Все навкруги було спокійне і ясне, ні гуркотняви гармат, ні тріскотіння рушниць не було чути (С. Васильченко); Ми – степовики. Ви бачите, як наша думка по-степовому йде. Словник української мови у 20 томах
- тріскотіння — -я, с. Дія за знач. тріскотіти і звуки, утворювані цією дією. Великий тлумачний словник сучасної мови