тріскотіти
ТРІСКОТІ́ТИ, о́че і ТРІСКОТА́ТИ, оти́ть, недок.
1. Утворювати тріск злегка і безперервно.
В куточку тріскотить стиха лампадка та вчувається часами стогін задавленого ридання (Стар., Облога.., 1961, 15);
Дем’ян перебирав пальцями. М’яв їх, чути було, як тріскотіли кісточки (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 585);
Під чобітьми тріскоче сухий будяк (Чаб., Тече вода.., 1961, 16);
// Діючи, утворювати часті, короткі й сухі звуки, схожі на тріск (про зброю, механізми тощо).
Бомбили вокзал. Тріскотіли зенітки (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 11);
В голові й досі тріскотіли телефонні дзвінки (Кучер, Трудна любов, 1960, 194);
// Звучати неначе тріск, подібно до тріску.
Десь далеко, за кам’яним гребенем, тріскотіли постріли (Донч., Вибр., 1948, 188);
// Видавати характерні часті, короткі й сухі звуки (про деяких птахів, комах).
Знав тебе я в ту ще пору, Віковічний, темний ліс,.. Як від ранку і до ночі Цілі безліки пташок Без угаву тріскотіли Між рясних твоїх гілок (Щог., Поезії, 1958, 314);
Цикади тріскочуть;
// З тріском розриватися, рватися, лопатися.
Як горобці у пилюзі, хлоп’ята — Замурзані модерні дикуни На глині борюкаються завзято, Аж тріскотять нейлонові штани (Драч, Поезії, 1967, 166);
// чим. Розгризаючи, лузаючи що-небудь, утворювати звуки, схожі на тріск.
Гамір, сміх, голоси… А над усім — насінням, як коники в траві, тріскотять [дівчата]. І на землю лушпиння цвітом білим сиплеться (Головко, II, 1957, 125);
*Образно. Ліщина шелестіла й тріскотіла стиглими горіхами, немов охоплена полум’ям (Вол., Озеро.., 1959, 101).
2. перен., розм. Швидко, безупинно говорити.
— Що, бив би? — Може, битимеш?! — Малі руки… руки не виросли! — тріскотала вона, соваючись на місці (Мирний, IV, 1955, 51).
Значення в інших словниках
- тріскотіти — тріскоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тріскотіти — див. говорити; звучати Словник синонімів Вусика
- тріскотіти — ТРІСКОТІ́ТИ, о́че і ТРІСКОТА́ТИ, оти́ть, недок. 1. Утворювати тріск злегка і безперервно. В куточку тріскотить стиха лампадка та вчувається часами стогін задавленого ридання (М. Старицький); Дем'ян перебирав пальцями. Словник української мови у 20 томах
- тріскотіти — -оче і тріскотати, -отить, недок. 1》 Утворювати тріск злегка і безперервно. || Діючи, утворювати часті, короткі й сухі звуки, схожі на тріск (про зброю, механізми тощо). || Звучати неначе тріск, подібно до тріску. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тріскотіти — СЮРЧА́ТИ (про комах — коників, цвіркунів та ін., зрідка про деяких птахів — видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки), СЮ́РКАТИ, СЮРКОТА́ТИ (СЮРКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІРЧА́ТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦЮРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови