тріскотіти

тріскоті́ти

-оче і тріскотати, -отить, недок.

1》 Утворювати тріск злегка і безперервно.

|| Діючи, утворювати часті, короткі й сухі звуки, схожі на тріск (про зброю, механізми тощо).

|| Звучати неначе тріск, подібно до тріску.

|| Видавати характерні часті, короткі й сухі звуки (про деяких птахів, комах).

|| З тріском розриватися, рватися, лопатися.

|| чим. Розгризаючи, лузаючи що-небудь, утворювати звуки, схожі на тріск.

2》 перен., розм. Швидко, безупинно говорити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріскотіти — тріскоті́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тріскотіти — див. говорити; звучати Словник синонімів Вусика
  3. тріскотіти — ТРІСКОТІ́ТИ, о́че і ТРІСКОТА́ТИ, оти́ть, недок. 1. Утворювати тріск злегка і безперервно. В куточку тріскотить стиха лампадка та вчувається часами стогін задавленого ридання (М. Старицький); Дем'ян перебирав пальцями. Словник української мови у 20 томах
  4. тріскотіти — СЮРЧА́ТИ (про комах — коників, цвіркунів та ін., зрідка про деяких птахів — видавати різкі, перев. високі й часто повторювані звуки), СЮ́РКАТИ, СЮРКОТА́ТИ (СЮРКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІРЧА́ТИ, ЦВІРКОТА́ТИ (ЦВІРКОТІ́ТИ) підсил., ЦВІ́РКАТИ, ЦЮРЧА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. тріскотіти — ТРІСКОТІ́ТИ, о́че і ТРІСКОТА́ТИ, оти́ть, недок. 1. Утворювати тріск злегка і безперервно. В куточку тріскотить стиха лампадка та вчувається часами стогін задавленого ридання (Стар., Облога.., 1961, 15); Дем’ян перебирав пальцями. Словник української мови в 11 томах