1. Словник української мови в 11 томах

тріскіт

ТРІ́СКІТ, коту, ч. Те саме, що тріск.

Раптом він зрозумів, чого йому страшно, зрозумів, що значить оцей глухий гуркіт у хмарі, грізніший і важчий від тріскоту громів та реву бурі (Фр., IV, 1950, 338);

Мисливець перезарядив рушницю і швидко попрямував до неї [печери]. Але не встиг зробити й кроку, як у лісі почувся тріскіт гілок і вовче виття (Наука.., 10, 1974, 54);

Із тріскотом відчинилися двері.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріскіт — (різкий а. сухий звук) тріск, тріскотня, діал. лоскіт. Словник синонімів Полюги
  2. тріскіт — трі́скіт іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  3. тріскіт — Лускіт, хряскіт, хруск|іт|, тріск|отня|, тріскотнеча, тріскотнява Словник синонімів Караванського
  4. тріскіт — ТРІ́СКІТ, коту, ч. Те саме, що тріск. Раптом він зрозумів, чого йому страшно, зрозумів, що значить оцей глухий гуркіт у хмарі, грізніший і важчий від тріскоту громів та реву бурі (І. Словник української мови у 20 томах
  5. тріскіт — -коту, ч. Те саме, що тріск. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тріскіт — ЛЯЩА́ННЯ (видавання різких пронизливих звуків), ЛЯСК, ЛЯ́СКІТ, ТРІСК, ТРІ́СКІТ. Їх (лісові хащі) переріже залізниця, звірі й птахи втечуть подалі від гомону й лящання заліза (О. Словник синонімів української мови