1. Словник української мови в 11 томах

тріумфальний

ТРІУМФА́ЛЬНИЙ, а, е.

1. Прикм. до тріу́мф 1.

Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона, завжди величніше путь на Голгофу, ніж хід тріумфальний (Л. Укр., І, 1951, 189);

Переділіться знову — супокійний Хай буде кожному під сонцем кут. Не йдіть з царями в тріумфальнім ході І власну путь до щастя прокладіть (Зеров, Вибр., 1966, 454);

// Побудований на честь якогось тріумфу, перемоги, торжества.

Тріумфа́льна а́рка див. а́рка;

Тріумфа́льні воро́та див. воро́та.

2. Який супроводжується надзвичайним успіхом, тріумфом (у 2 знач.); переможний, урочистий.

Тріумфальним маршем ішли в ці дні червоні війська через весняний квітуючий Крим (Гончар, II, 1959, 84);

Радянська влада йшла тріумфальним походом по всій нашій землі (Цюпа, Україна.., 1960, 43);

// Який виражає тріумф, радість перемоги.

Знов ріг мисливський грає над борами І кида в небо тріумфальний клич (Рильський, І, 1956, 84);

Раптом хтось подав від дверей знак, і в оркестрі пролунав тріумфальний звук сурми (Дмит., Наречена, 1959, 200).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тріумфальний — тріумфа́льний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тріумфальний — ТРІУМФАЛЬНИЙ – ТРІУМФАТОРСЬКИЙ Тріумфальний. Який стосується тріумфу; переможний, урочистий. Вж. зі сл.: марш, похід, хід, в’їзд, вхід, успіх, шлях, арка, ворота, брама, клич. Тріумфаторський. Який стосується тріумфатора – переможця: тріумфаторський погляд, тріумфаторська радість. Літературне слововживання
  3. тріумфальний — ТРІУМФА́ЛЬНИЙ, а, е. 1. Прикм. до тріу́мф 1. Завжди терновий вінець буде кращим, ніж царська корона, завжди величніше путь на Голгофу, ніж хід тріумфальний (Леся Українка); Переділіться знову – супокійний Хай буде кожному під сонцем кут. Словник української мови у 20 томах
  4. тріумфальний — -а, -е. 1》 Прикм. до тріумф 1). || Побудований на честь якогось тріумфу, перемоги, торжества. Тріумфальні ворота. 2》 Який супроводжується надзвичайним успіхом, тріумфом (у 2 знач.); переможний, урочистий. || Який виражає тріумф, радість перемоги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тріумфальний — тріумфа́льний (лат. triumphalis) пов’язаний з тріумфом, урочистий, здійснюваний на ознаменування тріумфу. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. тріумфальний — ПЕРЕМО́ЖНИЙ (який виражає радість з приводу перемоги, усвідомлення власної переваги), ТРІУМФА́ЛЬНИЙ, ЗВИТЯ́ЖНИЙ поет. Василько крутився біля тих хат з переможним виглядом (А. Турчинська); Урадувався Мошко рибками.. Словник синонімів української мови