тундра
ТУ́НДРА, и, ж. Південна зона арктичного поясу земної кулі — безлісий простір з суворим кліматом, вічною мерзлотою, бідною рослинністю, серед якої переважають мохи й лишайники.
У тундрі ще лежав глибокий сніг (Панч, Іду, 1946, 44);
Хто переможе бездоріжжя, тисячі кілометрів тундри або непрохідної тайги? Літак..! (Донч., І, 1956, 66).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тундра — ту́ндра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- тундра — див. ПУСТЕЛЯ. Словник синонімів Караванського
- тундра — ТУ́НДРА, и, ж. Південна зона арктичного поясу земної кулі – безлісий простір з суворим кліматом, вічною мерзлотою, бідною рослинністю, серед якої переважають мохи й лишайники. У тундрі ще лежав глибокий сніг (П. Словник української мови у 20 томах
- тундра — (-и) ч. і ж.; крим., мол.; ірон. або несхвальн. Дурна, нетямуща людина. БСРЖ, 602; КСМС; СЖЗ, 102; ЯБМ, 2, 435. Словник жарґонної лексики української мови
- тундра — -и, ж. Південна зона арктичного поясу земної кулі – безлісий простір з суворим кліматом, вічною мерзлотою, бідною рослинністю, серед якої переважають мохи й лишайники. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тундра — ту́ндра, ту́ндрова зо́на (від фін. tunturi – висока безліса гора) природна зона субарктичних широт, для рослинного покриву якої характерні мохи, лишайники й чагарники. Словник іншомовних слів Мельничука
- тундра — Безліса класифікаційна сукупність рослин, складається переважно з лишайників, мохів та нечисленних трав; арктичні простори Євразії і Пн. Америки, поміж тайгою і льодовими пустелями. Універсальний словник-енциклопедія
- тундра — Ту́ндра, -ри, в -рі Правописний словник Голоскевича (1929 р.)