тундра

Ту́ндра, -ри, в -рі

Джерело: Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тундра — ту́ндра іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. тундра — див. ПУСТЕЛЯ. Словник синонімів Караванського
  3. тундра — ТУ́НДРА, и, ж. Південна зона арктичного поясу земної кулі – безлісий простір з суворим кліматом, вічною мерзлотою, бідною рослинністю, серед якої переважають мохи й лишайники. У тундрі ще лежав глибокий сніг (П. Словник української мови у 20 томах
  4. тундра — (-и) ч. і ж.; крим., мол.; ірон. або несхвальн. Дурна, нетямуща людина. БСРЖ, 602; КСМС; СЖЗ, 102; ЯБМ, 2, 435. Словник жарґонної лексики української мови
  5. тундра — -и, ж. Південна зона арктичного поясу земної кулі – безлісий простір з суворим кліматом, вічною мерзлотою, бідною рослинністю, серед якої переважають мохи й лишайники. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тундра — ту́ндра, ту́ндрова зо́на (від фін. tunturi – висока безліса гора) природна зона субарктичних широт, для рослинного покриву якої характерні мохи, лишайники й чагарники. Словник іншомовних слів Мельничука
  7. тундра — Безліса класифікаційна сукупність рослин, складається переважно з лишайників, мохів та нечисленних трав; арктичні простори Євразії і Пн. Америки, поміж тайгою і льодовими пустелями. Універсальний словник-енциклопедія
  8. тундра — ТУ́НДРА, и, ж. Південна зона арктичного поясу земної кулі — безлісий простір з суворим кліматом, вічною мерзлотою, бідною рослинністю, серед якої переважають мохи й лишайники. Словник української мови в 11 томах