1. Словник української мови в 11 томах

тупитися

ТУПИ́ТИСЯ, ту́питься; мн. ту́пляться; недок. Ставати тупим (у 1 знач.); тупіти.

В усіх закапелках вагона дрібно подзвонювали збиті заробітчанські коси, що тупились і скошувались у чужих.. степах (Стельмах, І, 1962, 608);

Щоб леза стругальних інструментів не тупилися так швидко, рекомендується одразу після правки.. постругати ними одну-півтори хвилини (Гурток «Умілі руки..», 1955, 65).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тупитися — тупи́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. тупитися — ТУПИ́ТИСЯ, ту́питься; мн. ту́пляться; недок. Ставати тупим (у 1 знач.); тупіти. В усіх закапелках вагона дрібно подзвонювали збиті заробітчанські коси, що тупились і скошувались у чужих .. степах (М. Словник української мови у 20 томах
  3. тупитися — тупиться; мн. тупляться; недок. Ставати тупим (у 1 знач.); тупіти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тупитися — ТУПИ́ТИСЯ (про інструмент, зброю тощо — ставати тупим, тупішим), ТУПІ́ТИ, ТУПІ́ШАТИ (ставати тупішим). — Док.: затупи́тися, затупі́ти. Словник синонімів української мови