тупитися
тупи́тися
тупиться; мн. тупляться; недок.
Ставати тупим (у 1 знач.); тупіти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тупитися — тупи́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тупитися — ТУПИ́ТИСЯ, ту́питься; мн. ту́пляться; недок. Ставати тупим (у 1 знач.); тупіти. В усіх закапелках вагона дрібно подзвонювали збиті заробітчанські коси, що тупились і скошувались у чужих .. степах (М. Словник української мови у 20 томах
- тупитися — ТУПИ́ТИСЯ (про інструмент, зброю тощо — ставати тупим, тупішим), ТУПІ́ТИ, ТУПІ́ШАТИ (ставати тупішим). — Док.: затупи́тися, затупі́ти. Словник синонімів української мови
- тупитися — ТУПИ́ТИСЯ, ту́питься; мн. ту́пляться; недок. Ставати тупим (у 1 знач.); тупіти. В усіх закапелках вагона дрібно подзвонювали збиті заробітчанські коси, що тупились і скошувались у чужих.. Словник української мови в 11 томах