1. Словник української мови в 11 томах

тупокутний

ТУПОКУ́ТНИЙ, а, е. У геометрії — який має тупий кут.

Трикутники бувають гострокутні, коли всі кути гострі, прямокутні, коли серед кутів є прямий, і тупокутні.., коли серед кутів є тупий (Геом., І, 1956, 20).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тупокутний — тупоку́тний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тупокутний — ТУПОКУ́ТНИЙ, а, е. У геометрії – який має тупий кут. Трикутники бувають гострокутні, коли всі кути гострі, прямокутні, коли серед кутів є прямий, і тупокутні.., коли серед кутів є тупий (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. тупокутний — -а, -е, мат. Який має тупий кут. Великий тлумачний словник сучасної мови