тупокутний
тупоку́тний
-а, -е, мат.
Який має тупий кут.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тупокутний — тупоку́тний прикметник Орфографічний словник української мови
- тупокутний — ТУПОКУ́ТНИЙ, а, е. У геометрії – який має тупий кут. Трикутники бувають гострокутні, коли всі кути гострі, прямокутні, коли серед кутів є прямий, і тупокутні.., коли серед кутів є тупий (з навч. літ.). Словник української мови у 20 томах
- тупокутний — ТУПОКУ́ТНИЙ, а, е. У геометрії — який має тупий кут. Трикутники бувають гострокутні, коли всі кути гострі, прямокутні, коли серед кутів є прямий, і тупокутні.., коли серед кутів є тупий (Геом., І, 1956, 20). Словник української мови в 11 томах