турячий
ТУ́РЯЧИЙ, а, е. Прикм. до тур².
Ніщо не порушувало спокою турячого царства, бо не мав сюди приступу жоден хижий звір (Загреб., Диво, 1968, 60);
За часів Київської Русі турячі роги.. завжди були вельми майстерно оправлені золотом або сріблом і використовувалися як святкові посудини для вина (Нар. тв. та етн., 1, 1969, 74).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- турячий — ту́рячий прикметник Орфографічний словник української мови
- турячий — ТУ́РЯЧИЙ, а, е. Прикм. до тур². Ніщо не порушувало спокою турячого царства, бо не мав сюди приступу жоден хижий звір (П. Загребельний); За часів Київської Русі турячі роги .. завжди були вельми майстерно оправлені золотом або сріблом і використовувалися як святкові посудини для вина (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- турячий — -а, -е. Прикм. до тур II. Великий тлумачний словник сучасної мови