турячий
ту́рячий
-а, -е.
Прикм. до тур II.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- турячий — ту́рячий прикметник Орфографічний словник української мови
- турячий — ТУ́РЯЧИЙ, а, е. Прикм. до тур². Ніщо не порушувало спокою турячого царства, бо не мав сюди приступу жоден хижий звір (П. Загребельний); За часів Київської Русі турячі роги .. завжди були вельми майстерно оправлені золотом або сріблом і використовувалися як святкові посудини для вина (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
- турячий — ТУ́РЯЧИЙ, а, е. Прикм. до тур². Ніщо не порушувало спокою турячого царства, бо не мав сюди приступу жоден хижий звір (Загреб., Диво, 1968, 60); За часів Київської Русі турячі роги.. Словник української мови в 11 томах