турів

ту́рів

-рова, -рове.

Прикм. до тур II.

|| Належний турові. Турові роги.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Турів — Ту́рів іменник чоловічого роду місто в Білорусі Орфографічний словник української мови
  2. турів — ТУ́РІВ, рова, рове. Прикм. до тур²; належний турові. Турові роги. Словник української мови у 20 томах
  3. турів — ТУ́РІВ, рова, рове. Прикм. до тур²; належний турові. Турові роги. Словник української мови в 11 томах
  4. турів — Турів, -рова, -ве Принадлежащій, относящійся къ туру. Турів ріг. К. Псал. 52. Словник української мови Грінченка