1. Словник української мови Грінченка

турів

Турів, -рова, -ве

Принадлежащій, относящійся къ туру. Турів ріг. К. Псал. 52.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Турів — Ту́рів іменник чоловічого роду місто в Білорусі Орфографічний словник української мови
  2. турів — ТУ́РІВ, рова, рове. Прикм. до тур²; належний турові. Турові роги. Словник української мови у 20 томах
  3. турів — -рова, -рове. Прикм. до тур II. || Належний турові. Турові роги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. турів — ТУ́РІВ, рова, рове. Прикм. до тур²; належний турові. Турові роги. Словник української мови в 11 томах