Турів

Ту́рів

іменник чоловічого роду

місто в Білорусі

∗∗∗

ту́рів

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. турів — ТУ́РІВ, рова, рове. Прикм. до тур²; належний турові. Турові роги. Словник української мови у 20 томах
  2. турів — -рова, -рове. Прикм. до тур II. || Належний турові. Турові роги. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. турів — ТУ́РІВ, рова, рове. Прикм. до тур²; належний турові. Турові роги. Словник української мови в 11 томах
  4. турів — Турів, -рова, -ве Принадлежащій, относящійся къ туру. Турів ріг. К. Псал. 52. Словник української мови Грінченка