1. Словник української мови в 11 томах

тутешній

ТУТЕ́ШНІЙ, я, є. Наявний у даному місці, характерний для даного місця; місцевий.

Вона [попадя] ні на хвилину не вгавала: то гудила порядки тутешні, то згадувала губернію і зітхала (Мирний, III, 1954, 193);

Розповів він Сахно навіть дещо з тутешніх звичаїв (Смолич, І, 1958, 48);

З-за музичного павільйону назустріч їм іде учитель фізики тутешньої школи (Ів., Таємниця, 1959, 90);

— Досить глянути ось на цю піщугу, щоб зрозуміти тутешнє хліборобство (Досв., Вибр., 1959, 39);

// Який мешкає або працює в даному місці.

Пішла слава, що Дратівна Маруся і горда, і пишна; за тутешніх парубків не хоче, а жде собі панича із-за моря (Кв.-Осн., II, 1956, 65);

Стежкою підіймаються люди — це чужі, не тутешні йдуть на заробітки в Таврію (Ю. Янов., IV, 1959, 11);

— А ви хто? — Садівник тутешній, Мурашко (Гончар, II, 1959, 385).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тутешній — туте́шній прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тутешній — див. МІСЦЕВИЙ. Словник синонімів Караванського
  3. тутешній — [тутешн'ій] м. (на) -н'ому/-н'ім; ж. -н'а; с. -н'еи; мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  4. тутешній — ТУТЕ́ШНІЙ, я, є. Наявний у даному місці, характерний для даного місця; місцевий. Вона [попадя] ні на хвилину не вгавала: то гудила порядки тутешні, то згадувала губернію і зітхала (Панас Мирний); Розповів він Сахно навіть дещо з тутешніх звичаїв (Ю. Словник української мови у 20 томах
  5. тутешній — -я, -є. Наявний у даному місці, характерний для даного місця; місцевий. || Який мешкає або працює в даному місці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. тутешній — без но́чі не туте́шній, ірон. Нікому не відомий, чужий для всіх. — Братова приймила приймака, а він без ночі не тутешній, прожив три дні, та й шукай вітра в полі (О. Гончар). Фразеологічний словник української мови
  7. тутешній — МІСЦЕ́ВИЙ (який стосується певної місцевості, живе в якійсь місцевості тощо), ТУТЕ́ШНІЙ, ЕНДЕМІ́ЧНИЙ спец. (властивий даній місцевості, поширений в ній). Оповідач, Матвій Петрович Кравченко, могутньої будови чоловік, був місцевий житель і старожил (В. Словник синонімів української мови
  8. тутешній — Туте́шній, -ня, -нє Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. тутешній — Туте́шній, -я, -є Здѣшній. Ти, здається, не тутешній? Котл. Н. П. 382. Їм і байдуже, що діється наоколо і в тутешнім краї. Стор. МПр. 89. Словник української мови Грінченка