тучитися
ТУ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Робитися гладким, відгодовуватися (перев. про тварин).
— Кров нашу п’єте! Шкіру з нас дерете! Шпіком нашим тучитеся! — озвався окрик одного з юрби (Фр., III, 1950, 188).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тучитися — ту́читися дієслово недоконаного виду робитися гладким, відгодовуватися розм. Орфографічний словник української мови
- тучитися — ТУ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Робитися гладким, відгодовуватися (перев. про тварин). – Кров нашу п'єте! Шкіру з нас дерете! Шпіком нашим тучитеся! – озвався окрик одного з юрби (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- тучитися — -чуся, -чишся, недок., розм. Робитися гладким, відгодовуватися (перев. про тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови