1. Словник української мови у 20 томах

тучитися

ТУ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм.

Робитися гладким, відгодовуватися (перев. про тварин).

– Кров нашу п'єте! Шкіру з нас дерете! Шпіком нашим тучитеся! – озвався окрик одного з юрби (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тучитися — ту́читися дієслово недоконаного виду робитися гладким, відгодовуватися розм. Орфографічний словник української мови
  2. тучитися — -чуся, -чишся, недок., розм. Робитися гладким, відгодовуватися (перев. про тварин). Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тучитися — ТУ́ЧИТИСЯ, чуся, чишся, недок., розм. Робитися гладким, відгодовуватися (перев. про тварин). — Кров нашу п’єте! Шкіру з нас дерете! Шпіком нашим тучитеся! — озвався окрик одного з юрби (Фр., III, 1950, 188). Словник української мови в 11 томах