1. Словник української мови в 11 томах

тьмянуватий

ТЬМЯНУВА́ТИЙ, а, е. Дещо, трохи тьмяний.

Маленька свічка тьмянувата Тріскає і мружиться над ним (Драч, Поезії, 1967, 51).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тьмянуватий — тьмянува́тий прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тьмянуватий — ТЬМЯНУВА́ТИЙ, а, е. Дещо, трохи тьмяний. Маленька свічка тьмянувата Тріскає і мружиться над ним (І. Драч). Словник української мови у 20 томах
  3. тьмянуватий — -а, -е. Дещо, трохи тьмяний. Великий тлумачний словник сучасної мови