1. Словник української мови в 11 томах

тьоп

ТЬОП, ТЬОП-ТЬО́П, виг.

1. Звуконаслідування, що означає звук від удару, стуку, падіння чого-небудь.

Люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка, він так гарно вистукує: тьоп-тьоп (Стельмах, Гуси-лебеді.., 1964, 33).

2. розм. Уживається як присудок за знач. тьо́пати 1, 2.

Тьоп його по пиці (Сл. Гр.);

— Почимчикую: тьоп, тьоп, да й на пошту, грошики й подам Петрусеві (Барв., Опов.., 1902, 497).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тьоп — тьоп вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тьоп — див. падати Словник синонімів Вусика
  3. тьоп — ТЬОП, ТЬОП-ТЬО́П, виг. 1. Звуконаслідування, що означає звук від удару, стуку, падіння чого-небудь. Люблю, коли березовий сік накрапає із жолобка, він так гарно вистукує: тьоп-тьоп (М. Стельмах). 2. розм. Уживається як присудок за знач. тьо́пати 1... Словник української мови у 20 томах
  4. тьоп — Тьоп! меж., выражающее ударъ: хвать! Тьоп його по пиці! Полт. г. Словник української мови Грінченка