тю-тю
ТЮ-ТЮ́¹ див. тю.
ТЮ-ТЮ́², ТЮ-ТЮ-ТЮ́, виг. Вигуки, якими скликають курей, курчат.
Голосно викрикувала [молодиця] на всю околицю: тю-тю, курочки, тю-тю-тю-тьу! (Мирний, І, 1954, 236);
Виходить [мати] за хату,узявши з сіней підситок із зерном. Незабаром чутно, як вона кличе: «Ціпоньки! ціпоньки! тю-тю-тю-тю-тю-тю! Цірр …» (Л. Укр., III, 1952, 228).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тю-тю — тю-тю́ вигук розчарування, незадоволення незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- тю-тю — ТЮ-ТЮ́¹ див. тю. ТЮ-ТЮ́², ТЮ-ТЮ-ТЮ́, виг. Вигуки, якими скликають курей, курчат. Голосно викрикувала [молодиця] на всю околицю: тю-тю, курочки, тю-тю-тю-тьу! (Панас Мирний); Виходить [мати] за хату,узявши з сіней підситок із зерном. Словник української мови у 20 томах
- тю-тю — I див. тю. II тю-тю-тю, виг. Вигуки, якими скликають курей, курчат. Великий тлумачний словник сучасної мови