тю

ТЮ, ТЮ-ТЮ́, виг., розм.

1. Уживається при вираженні здивування, невдоволення, розчарування, насмішки і т. ін.

Тільки що молодиці любенько посідали і кожна з своїм крамом розташувалась, аж… тю! Москаля нечистий і вродив (Кв.-Осн., II, 1956, 11);

— Тю, як це він не примітив такої гарної дівчини? (Коцюб., І, 1955, 234);

[Мар’яна:] Тю-тю!.. Та ще й козачки! Такий гурт, та так пополохались! (Вас., III, 1960, 9).

Тю (тю-тю́) на те́бе (на вас і т. ін.)! вигук, що має на меті зупинити або заспокоїти кого-небудь, хто сказав дурницю або розкричався, розгаласувався.

— Ходім лишень до річки, чи не піймався часом заєць у ятір або в вершу! — Тю на тебе, чоловіче! Чи ти не здурів? — каже Хвеська. — Де ж таки видано, щоб зайці у верші ловились? (Укр.. казки, 1951, 385);

[Палажка:] О-о, ще й третій племінничок знайшовся? Тю-тю на вас! (Мирний, V, 1955, 225).

2. Крик при переслідуванні звіра на полюванні, який означає «Держи його!

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тю — тю вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тю — ТЮ, ТЮ-ТЮ́, виг., розм. 1. Уживається при вираженні здивування, невдоволення, розчарування, насмішки і т. ін. Тільки що молодиці любенько посідали і кожна з своїм крамом розташувалась, аж... тю! Москаля нечистий і вродив (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. тю — виг. Здивування, розчарування. Тю! Говориш, як професійний економіст! (Інтернет). Тю, ну й ім'ячко для корінного угандіїщя! (І. Карпа). Словник сучасного українського сленгу
  4. тю — тю-тю, тю-тю-тю, виг., розм. 1》 Уживається для вираження здивування, невдоволення, розчарування, насмішки і т. ін. Тю (тю-тю) на тебе (на вас і т. ін.)!... Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тю — Тю меж., выраж. крикъ на волка, собаку, также на человѣка, сдѣлавшаго что-либо глупое. Два вовки так як дві тичини стоять; ми на їх: тю-тю-тю! О. 1861. V. 67. Тю на твого батька! Ном. № 6365. Словник української мови Грінченка