тю

виг. Здивування, розчарування. Тю! Говориш, як професійний економіст! (Інтернет). Тю, ну й ім'ячко для корінного угандіїщя! (І. Карпа).

Джерело: Словник сучасного українського сленгу на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тю — тю вигук незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
  2. тю — ТЮ, ТЮ-ТЮ́, виг., розм. 1. Уживається при вираженні здивування, невдоволення, розчарування, насмішки і т. ін. Тільки що молодиці любенько посідали і кожна з своїм крамом розташувалась, аж... тю! Москаля нечистий і вродив (Г. Словник української мови у 20 томах
  3. тю — тю-тю, тю-тю-тю, виг., розм. 1》 Уживається для вираження здивування, невдоволення, розчарування, насмішки і т. ін. Тю (тю-тю) на тебе (на вас і т. ін.)!... Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. тю — ТЮ, ТЮ-ТЮ́, виг., розм. 1. Уживається при вираженні здивування, невдоволення, розчарування, насмішки і т. ін. Тільки що молодиці любенько посідали і кожна з своїм крамом розташувалась, аж… тю! Москаля нечистий і вродив (Кв.-Осн. Словник української мови в 11 томах
  5. тю — Тю меж., выраж. крикъ на волка, собаку, также на человѣка, сдѣлавшаго что-либо глупое. Два вовки так як дві тичини стоять; ми на їх: тю-тю-тю! О. 1861. V. 67. Тю на твого батька! Ном. № 6365. Словник української мови Грінченка