1. Словник української мови в 11 томах

тям

ТЯМ, у, ч., розм., рідко. То саме, що тя́ма.

Щоб я, буває, на путі Не розгубила людський тям, Живила помисли святі Твоїм життям, своїм життям (Забашта, Вибр., 1958, 176).

◊ Без тя́му — те саме, що Без тя́ми ( див. тя́ма).

Чіпка без тяму поволік ноги далі (Мирний, І, 1949, 286).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тям — тям іменник чоловічого роду тяма розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. тям — ТЯМ, у, ч., розм., рідко. Те саме, що тя́ма. Щоб я, буває, на путі Не розгубила людський тям, Живила помисли святі Твоїм життям, своїм життям (Л. Забашта). ◇ (1) Без тя́му – те саме, що Без тя́ми (рідше без тя́мки, без тя́мку) [в голові́] (див. тя́ма). Словник української мови у 20 томах
  3. тям — -у, ч., розм., рідко. Те саме, що тяма. Великий тлумачний словник сучасної мови