1. Словник української мови у 20 томах

тям

ТЯМ, у, ч., розм., рідко.

Те саме, що тя́ма.

Щоб я, буває, на путі Не розгубила людський тям, Живила помисли святі Твоїм життям, своїм життям (Л. Забашта).

◇ (1) Без тя́му – те саме, що Без тя́ми (рідше без тя́мки, без тя́мку) [в голові́] (див. тя́ма).

Чіпка без тяму поволік ноги далі (Панас Мирний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тям — тям іменник чоловічого роду тяма розм., рідко Орфографічний словник української мови
  2. тям — -у, ч., розм., рідко. Те саме, що тяма. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. тям — ТЯМ, у, ч., розм., рідко. То саме, що тя́ма. Щоб я, буває, на путі Не розгубила людський тям, Живила помисли святі Твоїм життям, своїм життям (Забашта, Вибр., 1958, 176). ◊ Без тя́му — те саме, що Без тя́ми ( див. тя́ма). Чіпка без тяму поволік ноги далі (Мирний, І, 1949, 286). Словник української мови в 11 томах