тяти
ТЯ́ТИ і ТНУ́ТИ, тну, тнеш; мин. ч. тяв, тяла́, тяло́; мн. тяли́; недок.
1. перех. Різати, рубати.
Не раз зимою, як у полі Нема роботи, а в стодолі Все зроблено і ліс не тнуть — Щоб панщини не дарувати, Він [пан] каже бу́ло лід орати (Фр., X, 1954, 272);
Свідома воля й організована загальна погодженість [життя]! Інакше не варилася б сталь, блюмінги не м’яли б кількасотпудових виливанців [зливків] і ножиці не тяли б їх, як паперові бинди (Кундзич, Пов. і нов., 1938, 19);
// Те саме, що коси́ти 1.
— Було тобі брати остреньку косу, В чистім полі траву тяти! (Чуб., V, 1874, 1058);
Десь за вибалком, в ярузі, продзвеніли вудила: чи запасся кінь у лузі, чи коса траву тяла… (Рудь, Дон. зорі, 1958, 107).
2. перех. і неперех. Бити, вдаряти.
Що ти так тнеш коні? (Сл. Гр.);
Іван тяв перший, просто в чоло (Коцюб., II, 1955. 343);
// неперех., перен. Грати на якому-небудь музичному інструменті швидко, запально.
На призьбі ж сиділи й троїсті музики та й тяли з усієї сили до танцю (Гр., II, 1963, 379);
// неперех. Бити по чомусь, подаючи якісь сигнали.
У бубни мідні тнуть, засурмили війська (Міцк., П. Тадеуш, перекл. Рильського, 1949, 363).
3. перех. і неперех. Жалити, кусати (про бджіл, комарів і т. ін.).
Значення в інших словниках
- тяти — тя́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тяти — Різати, краяти, панахати, (траву) косити, втинати; (голови) стинати, рубати; (гопака) садити, ТАНЦЮВАТИ, утинати, кресати; (на цимбалах) ф. смалити, шпарити; (- комах) кусати, жалити; П. бити. Словник синонімів Караванського
- тяти — див. грати; танцювати Словник синонімів Вусика
- тяти — ТЯ́ТИ, ТНУ́ТИ, тну, тнеш; мин. ч. тяв, тяла́, тяло́; мн. тяли́; недок. 1. що. Різати, рубати. Не раз зимою, як у полі Нема роботи, а в стодолі Все зроблено і ліс не тнуть – Щоб панщини не дарувати, Він [пан] каже бу́ло лід орати (І. Словник української мови у 20 томах
- тяти — і тнути, тну, тнеш; мин. ч. тяв, тяла, тяло; мн. тяли; недок. 1》 перех.Різати, рубати. || Те саме, що косити 1). 2》 перех. і неперех. Бити, вдаряти. || неперех., перен. Грати на якому-небудь музичному інструменті швидко, запально. || неперех. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тяти — сми́кати (сі́пати, тяти́) за по́ли кого і без додатка. Настирливо, невідступно просити, вимагати у кого-небудь щось. Смішні ті наші видавці: оце смичуть за поли,— давай щось нового!... Фразеологічний словник української мови
- тяти — БИ́ТИ кого (завдавати ударів, побоїв кому-небудь), ПОБИВА́ТИ розм. рідше, МІ́РЯТИ кого, перев. чим, розм., ПИСА́ТИ перев. у що, по чому, розм., ПО́ШТУВАТИ кого, перев. чим, розм., ПРИГОЩА́ТИ (ПРИГО́ЩУВАТИ) кого, перев. чим, розм., ЧАСТУВА́ТИ кого, перев. Словник синонімів української мови
- тяти — Тя́ти і тну́ти, тну, тнеш, тнемо́, тнете́, тнуть; тни, тніть Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тяти — Тяти, тну, тнеш гл. 1) Рѣзать, рубить, косить. Як панок наш тяв, то тур-царя стяв. АД. І. 24. Було брати косу да й ступать у росу, да травиченьку тяти. Рудч. Чп. 132. 2) Ударять, бить. Що ти так тнеш коні? Шейк. 3) Кусать, жалить. Тяли комарі. Словник української мови Грінченка