1. Словник української мови в 11 томах

тісненький

ТІСНЕ́НЬКИЙ, а, е, пестл. Досить тісний.

Помешкання вчителя було також тісненьке. Ще для Броні воно вистачало, але жонатий чоловік не мав би де поміститися з родиною (Март., Тв., 1954, 454);

Ціла юрба кинулася по тісненькім подвір’ю, по всіх закутках, порпають, нюхають.. — Лиса ані сліду нема (Фр., IV, 1950, 92);

Що значить — в якомусь куточку Бути господарем справжнім, хоча б і тісненького грунту! (Зеров, Вибр., 1966, 353).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тісненький — тісне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
  2. тісненький — [т'існен'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
  3. тісненький — ТІСНЕ́НЬКИЙ, а, е, пестл. Досить тісний. Помешкання вчителя було також тісненьке (Л. Мартович); Ціла юрба кинулася по тісненькім подвір'ю, по всіх закутках, порпають, нюхають .. – Лиса ані сліду нема (І. Словник української мови у 20 томах
  4. тісненький — -а, -е, пестл. Досить тісний. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тісненький — Тісний, -а, -е 1) Тѣсный, узкій. Улиці тісні. Мет. 196. 2) Трудный, тяжелый. Тісні роки упали. Вх. Зн. 70. 3) Бѣдный, убогій. Гн. II. 14. Ти не уважаєш ні на кого — ци тісний, ци богатый. Гн. II. 43. Раз вийшли жінки богача і тісного пшеницю жати. Гн. II. Словник української мови Грінченка