тісненький
Тісний, -а, -е
1) Тѣсный, узкій. Улиці тісні. Мет. 196.
2) Трудный, тяжелый. Тісні роки упали. Вх. Зн. 70.
3) Бѣдный, убогій. Гн. II. 14. Ти не уважаєш ні на кого — ци тісний, ци богатый. Гн. II. 43. Раз вийшли жінки богача і тісного пшеницю жати. Гн. II. 40.
4) в тісні руки взяти. Взять въ ежевыя рукавицы.
5) упасти в тісну діру. Попасть въ трудное положеніе. Ном. № 2223.
6) тісна баба. см. баба. ум. тісненький, тісне́сенький. У нас хата маленька, тісненька, — ніде буде тобі спочить. Рудч. Ск. І. 14.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- тісненький — тісне́нький прикметник Орфографічний словник української мови
- тісненький — [т'існен'кией] м. (на) -кому/-к'ім, мн. -к'і Орфоепічний словник української мови
- тісненький — ТІСНЕ́НЬКИЙ, а, е, пестл. Досить тісний. Помешкання вчителя було також тісненьке (Л. Мартович); Ціла юрба кинулася по тісненькім подвір'ю, по всіх закутках, порпають, нюхають .. – Лиса ані сліду нема (І. Словник української мови у 20 томах
- тісненький — -а, -е, пестл. Досить тісний. Великий тлумачний словник сучасної мови
- тісненький — ТІСНЕ́НЬКИЙ, а, е, пестл. Досить тісний. Помешкання вчителя було також тісненьке. Ще для Броні воно вистачало, але жонатий чоловік не мав би де поміститися з родиною (Март., Тв. Словник української мови в 11 томах