тіснитися
ТІСНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, недок.
1. тільки 3 ос. Стояти, міститися де-небудь близько один від одного, торкаючись один одного, щільно притулившись один до одного (про велику кількість людей).
Там крик, тут галас, там клепало, Тісниться люд і все тріщало (Котл., І, 1952, 192);
Церква не могла вмістити так багато парафіян, люди тіснилися, щільно пристаючи один до одного (Коцюб., І, 1955, 276);
// Знаходитися, бути розташованими на дуже близькій відстані один від одного (про велику кількість предметів).
Ряди величезних амбарів та лабазів тіснилися понад берегом (Гончар, II, 1959, 9);
На пагорбах біліли невеличкі хати, а в долинах тіснилися кучерявими отарами скам’янілі верби (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 839);
// перен. Виникати, з’являтися у великій кількості, переповнювати кого-, що-небудь (про думки і т. ін.).
Цілий рій зворушливих, розбурханих думок тіснився в його посивілій голові (Донч., Шахта.., 1949, 156);
Вона мовчала. Це зовсім вибивало його з рівноваги. В голові тіснилися тисячі припущень, одне за друге гірші (Збан., Сеспель, 1961, 192).
2. Штовхаючись, відстороняючи кого-небудь, пробиратися, продиратися кудись.
Народ за військом копошився, Всяк товпився, всяк ліз, тіснився, Побоїщу щоб зріть кінець (Котл., І, 1952, 282);
Біля прикриничних жолобів тіснилися справжні, незахарчовані коні (Стельмах, Правда.., 1961, 218);
// рідко. У великій кількості направлятися куди-небудь.
— А скажи нам, чого це від вас, з Туреччини, тісниться до нас така сила обдертого робучого люду..? (Коцюб., І, 1955, 294).
3. Перебувати, жити в малому, тісному приміщенні.
Після виходу пересельців стало на селі трохи просторіше, тілько не для бідних людей, у котрих було по багато дітей: вони, як і раніше, тіснилися в своїх старих хатах (Григ., Вибр., 1959, 302);
Ягнята й козлята В стійлах тіснились вузьких (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 151).
4. Пас. до тісни́ти 1-3.
Значення в інших словниках
- тіснитися — тісни́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- тіснитися — [т'існитиес'а] -с(‘)н'ус'а, -нис':а, -ниц':а, -ниемос'а, -ниетес'а, -с(‘)н'ац':а; нак. -нис'а, -с(‘)н'іц':а Орфоепічний словник української мови
- тіснитися — Глотити, заглочувати, заглотити, позаглочувати, пхатися, пхнутися, допихатися, допхатися, подопихатися, запихатися, запхатися, позапихатися, напихатися, напхатися, понапихатися, попхатися, попхнутися, пропихатися, пропхнутися, попропихатися, упихатися... Словник чужослів Павло Штепа
- тіснитися — ТІСНИ́ТИСЯ, ню́ся, ни́шся, недок. 1. тільки 3 ос. Стояти, міститися де-небудь близько один від одного, торкаючись один одного, щільно притулившись один до одного (про велику кількість людей). Словник української мови у 20 томах
- тіснитися — -нюся, -нишся, недок. 1》 тільки 3 ос. Стояти, міститися де-небудь близько один від одного, торкаючись один одного, щільно притулившись один до одного (про велику кількість людей). Великий тлумачний словник сучасної мови
- тіснитися — ПРОБИРА́ТИСЯ (іти, їхати, проходити кудись з труднощами, долаючи перешкоди тощо), ПРОБИВА́ТИСЯ, ПРОРИВА́ТИСЯ, ПРОДИРА́ТИСЯ підсил., ПРОСО́ЧУВАТИСЯ розм., ПРОСО́ТУВАТИСЯ розм., ДЕ́РТИСЯ (ДРА́ТИСЯ) розм., ПРОДРЯ́ПУВАТИСЯ розм. Словник синонімів української мови
- тіснитися — Тісни́тися, тісню́ся, -ни́шся, -ня́ться Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- тіснитися — Тіснитися, -нюся, -нишся гл. Тѣсниться. Тісняться, неначе хліб у печі. Ном. № 7682. Словник української мови Грінченка