тіснява

ТІСНЯ́ВА, и, ж. розм.

1. Те саме, що тісно́та́ 1, 2, 4.

Ми йшли то великими вулицями, то глухими завулками, то переходили майдани, то поринали в тісняву старих закапелків (Смолич, III, 1959, 485);

За стінами-перегородками.. сиділи над паперами в неймовірній тісняві заклопотані люди (Чаб., Тече вода.., 1961, 34);

Відходить останній поїзд. Тіснява у вагонах (Донч., VI, 1957, 626);

Він почував утому, задуху, йому здавалося, неначе щось тисне на нього з усіх боків, — почував тісняву майже фізично: ліктями, головою, грудьми (Мушк., День.., 1967, 31).

2. Тиск, давка.

Раніше, коли бувало на маршах або вночі під час тісняви на переправах виникали звичайні в таких випадках сутички між їздовими різних частин, Хома тримався подалі від гріха (Гончар, III, 1959, 202);

Місто! Шалений поспіх. Тіснява. Штовханина (Загреб., День.., 1964, 292).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. тіснява — тісня́ва іменник жіночого роду розм. Орфографічний словник української мови
  2. тіснява — див. тіснота Словник синонімів Вусика
  3. тіснява — ТІСНЯ́ВА, и, ж., розм. 1. Те саме, що тісно́та́ 1, 2, 4. Ми йшли то великими вулицями, то глухими завулками, то переходили майдани, то поринали в тісняву старих закапелків (Ю. Смолич); За стінами-перегородками .. Словник української мови у 20 томах
  4. тіснява — -и, ж. розм. 1》 Те саме, що тіснота 1), 2), 4). 2》 Тиск, давка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. тіснява — Тіснява, -ви ж. Тѣснота, давка. Тісна тіснява. К. Кр. 31. Словник української мови Грінченка