1. Словник української мови в 11 томах

уболівальник

УБОЛІВА́ЛЬНИК (ВБОЛІВА́ЛЬНИК), а, ч. Той, хто непокоїться, турбується про кого-, що-небудь, співчуває комусь.

Келембет спробував запитати його про стан здоров’я — Мехтодій Мехтодійович послав його к чорту.. Уболівальник тобі знайшовся, будь ти неладний (Ю. Янов., II, 1954, 102);

// Пристрасний любитель спортивних змагань.

Іван з рахівником грають в шахмати [шахи], зібравши біля себе цілий гурт уболівальників (Головко, І, 1957, 395);

Ніяких особливих чоловічих звичок та пристрастей [батько] не мав: ні мисливець, ні рибалка, ні грибник, ба навіть не футбольний уболівальник (Коз., Листи.., 1967, 109).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уболівальник — уболіва́льник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. уболівальник — [ўбол'івал'ниек] = вболівальник -ка, м. (на) -ков'і/-ку, мн. -кие, -к'іў Орфоепічний словник української мови
  3. уболівальник — УБОЛІВА́ЛЬНИК (ВБОЛІВА́ЛЬНИК), а, ч. 1. Завзятий любитель спортивних змагань, який пильно стежить за їх проходженням, уболіваючи за успіх однієї з команд або окремого спортсмена; болільник. Словник української мови у 20 томах
  4. уболівальник — (вболівальник), -а, ч. Той, хто непокоїться, турбується про кого-, що-небудь, співчуває комусь. || Пристрасний любитель спортивних змагань. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. уболівальник — УБОЛІВА́ЛЬНИК (ВБОЛІВА́ЛЬНИК) (той, хто турбується, непокоїться про кого-, що-небудь); БОЛІ́ЛЬНИК розм. (перев. у спортивних змаганнях); ФАНА́Т розм., ФАН розм. (сучасне — фанатичний). Уболівальники великого футболу; Були в лавах демонстрантів і.. Словник синонімів української мови