убувати

УБУВА́ТИ¹, а́є, недок., УБУ́ТИ, убу́де; мин. ч. убу́в, ула́, уло́; док. Зменшуватися в кількості, об’ємі, ступені вияву.

— Я хочу, щоб у мене була повна гладишечка грошей і щоб цілий рік вони не убували, скільки б я їх не брав (Україна.., І, 1960, 111);

Тож, коли б цілість всесвітня з вогняних складалася тілець; То чи вони прибували б чисельно, чи то убували, Чи відміняли свій лад і стосунки, чи то зберігали, — Все надаремне: вогонь би незмінне вогнем залишався (Зеров, Вибр., 1966, 144);

Може, тому й не убуває сили в Дунаї, що він вічно рухливий, що він завжди в боротьбі! (Чаб., Балкан. весна, 1960, 250);

— Ну, сьогодні снігу убуде! — обізвався знову Кирило.. — Іч, як драгліти став, — так водою і взявся! (Мирний, III, 1954, 68);

— Нехай побесідують люде, Досхочу медку поїдять, У мене його не убуде… (Манж., Тв., 1955, 40);

// Знижуватися в рівні, спадати (про воду в річці, водоймищі).

УБУВА́ТИ² див. вбува́ти.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убувати — убува́ти 1 дієслово недоконаного виду зменшуватися убува́ти 2 дієслово недоконаного виду взувати Орфографічний словник української мови
  2. убувати — (- воду) спадати; (числом) меншати, ЗМЕНШУВАТИСЯ. Словник синонімів Караванського
  3. убувати — 1. меншати, зменшуватися, зменшитися, позменшуватися, обменшуватися, обменшитися, пообменшуватися, поменшуватися, поменшитися, уменшуватися, уменшитися, повменшуватися, (день) коротшати, покоротшати, скорочуватися, скоротитися, поскорочуватися... Словник чужослів Павло Штепа
  4. убувати — УБУВА́ТИ¹, а́є, недок., УБУ́ТИ, убу́де; мин. ч. убу́в, ула́, уло́; док. 1. Зменшуватися в кількості, об'ємі, ступені вияву. – Я хочу, щоб у мене була повна гладишечка грошей і щоб цілий рік вони не убували, скільки б я їх не брав (із журн. Словник української мови у 20 томах
  5. убувати — I -ає, недок., убути, убуде; мин. ч. убув, -ула, -уло; док. Зменшуватися в кількості, об'ємі, ступені вияву. || Знижуватися в рівні, спадати (про воду в річці, водоймищі). II див. вбувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. убувати — МЕ́НШАТИ (про обсяг, кількість, величину чогось — ставати меншим), ЗМЕ́НШУВАТИСЯ, УМЕНША́ТИСЯ (ВМЕНША́ТИСЯ) розм., УМЕ́НШУВАТИСЯ (ВМЕ́НШУВАТИСЯ) розм., МАЛІ́ТИ розм., УБАВЛЯ́ТИСЯ (ВБАВЛЯ́ТИСЯ), ЗБАВЛЯ́ТИСЯ, ЗМЕНША́ТИСЯ діал. Словник синонімів української мови
  7. убувати — Убува́ти, -ва́ю, -єш сов. в. убу́ти, -бу́ю, -єш, гл. 1) Обувать, обуть, надѣвать, вадѣть обувь. Чоботи помию — не вбує: ой вона багато гордує. Мет. 264. В постоли вбути. Ном. № 3093. 2) сов. в. убути, буду, деш. Убывать, убыть. Вода не вбула. Я хочу.... Словник української мови Грінченка