1. Словник української мови в 11 томах

убування

УБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. убува́ти¹.

Детальніше вивчено [під час космічних досліджень] магнітне поле планети, характер його убування в міру віддалення від поверхні Землі (Рад. Укр., 18.VІ 1963, 3).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. убування — убува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. убування — УБУВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. убува́ти¹. Детальніше вивчено [під час космічних досліджень] магнітне поле планети, характер його убування в міру віддалення від поверхні Землі (з газ.). Словник української мови у 20 томах
  3. убування — -я, с. Дія за знач. убувати 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. убування — Убува́ння, -ня с. 1) Обуваніе. 2) Обувь. 3) Убываніе. ум. обуваннячко. Ні по чому не спізнаю (милу), лем по вбуваннячку. Гол. IV. 503. Словник української мови Грінченка