1. Словник української мови в 11 томах

уволений

УВО́ЛЕНИЙ (ВВО́ЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до уво́лити.

Воля українського народу на Закарпатті вволена: Закарпаття ввійшло в склад областей УРСР (Смолич, Після війни, 1947, 120).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. уволений — уво́лений дієприкметник виконаний, задоволений Орфографічний словник української мови
  2. уволений — УВО́ЛЕНИЙ (ВВО́ЛЕНИЙ), а, е. Дієпр. пас. до уво́лити. Шляхта Галичини починає домагатись урівняння її в правах з коронною шляхтою. І це її бажання було вволене. В 1430 р. король Ягайло видав .. Словник української мови у 20 томах
  3. уволений — (вволений), -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до уволити. Великий тлумачний словник сучасної мови