1. Словник української мови в 11 томах

увільнятися

УВІЛЬНЯ́ТИСЯ (ВВІЛЬНЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УВІЛЬНИ́ТИСЯ (ВВІЛЬНИ́ТИСЯ), увільню́ся, уві́льнишся, док., розм., рідко. Те саме, що звільня́тися 2-4.

Ольга увільнилась від його руки, відійшла вбік, зберігаючи пристойну віддаль від нього (Вільде, Сестри.., 1958, 528);

Нарешті, якось увільнившись від господаря, він почав поступати на той куток, де стояла нова канапка (Л. Укр., III, 1952, 502);

І от тільки вчора увільнився од тої скучної роботи [редагування], а сьогодні вже пишу до Вас (Коцюб., III, 1956, 368).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увільнятися — увільня́тися дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. увільнятися — [ув'іл'н’атиес'а] -н'айус'а, -н'айеіс':а, -н'айеіц':а, -н'айуц':а Орфоепічний словник української мови
  3. увільнятися — УВІЛЬНЯ́ТИСЯ (ВВІЛЬНЯ́ТИСЯ), я́юся, я́єшся, недок., УВІЛЬНИ́ТИСЯ (ВВІЛЬНИ́ТИСЯ), увільню́ся, уві́льнишся, док., розм., рідко. Те саме, що звільня́тися 2–4. Словник української мови у 20 томах
  4. увільнятися — (ввільнятися), -яюся, -яєшся, недок., увільнитися (ввільнитися), увільнюся, увільнишся, док., розм., рідко. Те саме, що звільнятися 2-4). Великий тлумачний словник сучасної мови