увільняти
УВІЛЬНЯ́ТИ (ВВІЛЬНЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УВІЛЬНИ́ТИ (ВВІЛЬНИ́ТИ), увільню́, уві́льниш, док., перех., від чого, розм., рідко. Те саме, що звільня́ти¹ 1, 5, 6.
— Отже, що я тобі, Федоре, скажу, — почав Олексій Іванович.. — я тебе навіки від панщини увільняю (Мирний, IV, 1955, 227);
Од роботи домашньої мати її увільняє було (Тесл., Вибр., 1950, 99);
Івася Юзьо увільнив від роботи, і Антін хоче найняти його на поденну працю (Чорн., Визвол. земля, 1950, 26).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- увільняти — увільня́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- увільняти — (з роботи), валяти, виганяти, витурлювати, витурляти, витурювати, звільняти, знімати, скидати, сколупувати, турляти, увільнювати Фразеологічні синоніми: вибивати з керівного крісла; витурювати в тришия; знімати з посади; позбавляти влади... Словник синонімів Вусика
- увільняти — УВІЛЬНЯ́ТИ (ВВІЛЬНЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УВІЛЬНИ́ТИ (ВВІЛЬНИ́ТИ), увільню́, уві́льниш, док., кого, від чого, розм., рідко. Те саме, що звільня́ти¹ 1, 5, 6. – Отже, що я тобі, Федоре, скажу, – почав Олексій Іванович .. Словник української мови у 20 томах
- увільняти — (ввільняти), -яю, -яєш, недок., увільнити (ввільнити), увільню, увільниш, док., перех., від чого, розм., рідко. Те саме, що звільняти I 1), 5), 6). Великий тлумачний словник сучасної мови