увільняти

увільня́ти

дієслово недоконаного виду

рідко

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. увільняти — (з роботи), валяти, виганяти, витурлювати, витурляти, витурювати, звільняти, знімати, скидати, сколупувати, турляти, увільнювати Фразеологічні синоніми: вибивати з керівного крісла; витурювати в тришия; знімати з посади; позбавляти влади... Словник синонімів Вусика
  2. увільняти — УВІЛЬНЯ́ТИ (ВВІЛЬНЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УВІЛЬНИ́ТИ (ВВІЛЬНИ́ТИ), увільню́, уві́льниш, док., кого, від чого, розм., рідко. Те саме, що звільня́ти¹ 1, 5, 6. – Отже, що я тобі, Федоре, скажу, – почав Олексій Іванович .. Словник української мови у 20 томах
  3. увільняти — (ввільняти), -яю, -яєш, недок., увільнити (ввільнити), увільню, увільниш, док., перех., від чого, розм., рідко. Те саме, що звільняти I 1), 5), 6). Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. увільняти — УВІЛЬНЯ́ТИ (ВВІЛЬНЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УВІЛЬНИ́ТИ (ВВІЛЬНИ́ТИ), увільню́, уві́льниш, док., перех., від чого, розм., рідко. Те саме, що звільня́ти¹ 1, 5, 6. — Отже, що я тобі, Федоре, скажу, — почав Олексій Іванович.. Словник української мови в 11 томах