увільняти
УВІЛЬНЯ́ТИ (ВВІЛЬНЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УВІЛЬНИ́ТИ (ВВІЛЬНИ́ТИ), увільню́, уві́льниш, док., кого, від чого, розм., рідко.
Те саме, що звільня́ти¹ 1, 5, 6.
– Отже, що я тобі, Федоре, скажу, – почав Олексій Іванович .. – я тебе навіки від панщини увільняю (Панас Мирний);
Од роботи домашньої мати її увільняє було (А. Тесленко);
Першої години одкачували Хлоню, але потім, коли вияснилось, що спасти його не можна, – .. увільняли для мертвого палату (М. Хвильовий);
Івася Юзьо увільнив від роботи, і Антін хоче найняти його на поденну працю (С. Чорнобривець);
Уласенко прибіг, відтрутив воротаря направо, .. увільнив ключницю, а сам проти парубків повернувся (Б. Лепкий);
За тим і увільнили поміщицьких селян од кріпаччини, щоб дерти з них більше до державної казни (Ю. Хорунжий).
Значення в інших словниках
- увільняти — увільня́ти дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
- увільняти — (з роботи), валяти, виганяти, витурлювати, витурляти, витурювати, звільняти, знімати, скидати, сколупувати, турляти, увільнювати Фразеологічні синоніми: вибивати з керівного крісла; витурювати в тришия; знімати з посади; позбавляти влади... Словник синонімів Вусика
- увільняти — (ввільняти), -яю, -яєш, недок., увільнити (ввільнити), увільню, увільниш, док., перех., від чого, розм., рідко. Те саме, що звільняти I 1), 5), 6). Великий тлумачний словник сучасної мови
- увільняти — УВІЛЬНЯ́ТИ (ВВІЛЬНЯ́ТИ), я́ю, я́єш, недок., УВІЛЬНИ́ТИ (ВВІЛЬНИ́ТИ), увільню́, уві́льниш, док., перех., від чого, розм., рідко. Те саме, що звільня́ти¹ 1, 5, 6. — Отже, що я тобі, Федоре, скажу, — почав Олексій Іванович.. Словник української мови в 11 томах